Перге: столиця Памфілії та біблійне місто апостола Павла
Перге — одне з найбільших і найвражаючих античних міст Туреччини, розташоване всього за 18 кілометрів на схід від Анталії. Колись воно було головним містом області Памфілія і змагалося з Ефесом за багатством і розмахом. Сьогодні це гігантський археологічний заповідник площею майже в квадратний кілометр, де серед трави височіють елліністичні вежі, римські терми та чудова колонадна вулиця. Античний Перге — обов’язкова зупинка для кожного, хто хоче зрозуміти, як виглядав типовий римський провінційний мегаполіс.
На відміну від більш туристичних Ефесу чи Сіде, тут навіть у високий сезон порівняно спокійно, і ви можете наодинці пройти по мармурових плитах, по яких колись ступав апостол Павло.
Історія та походження
Легенда приписує заснування Перге грецьким героям Мопсу та Калхасу, які повернулися з Троянської війни. Археологія датує перше поселення бронзовою добою, але справжнє місто виникло в VII–VI століттях до н. е. У 334 році до н. е. перед приходом Олександра Македонського жителі Перге добровільно відкрили ворота і навіть забезпечили військо прощальними дарами: вдячний полководець не забув цього і не зачепив місто.
Після смерті Олександра Перге увійшов до складу царства Селевкідів, а з 188 року до н. е. — до Пергамського царства. У 133 році до н. е. за заповітом Аттала III регіон став римською провінцією. Саме в римську епоху, у II столітті н. е., за часів імператорів Траяна, Адріані та Антонінах, Перге досяг піку процвітання: тут мешкало близько 30 тисяч людей, будувалися терми, храми, стадіон і монументальні ворота. Саме в Перге народився знаменитий математик Аполлоній Пергський, автор класичної праці «Конічні перерізи».
У Діяннях Апостолів згадується, що апостол Павло та Варнава висадилися в сусідній Атталії (Анталії) і прибули до Перги під час першої місіонерської подорожі близько 46 року н. е. У Перзі Павло проповідував і, ймовірно, хрестив перших місцевих християн. Тут же відбувся важливий епізод — молодий соратник Павла Іоанн Марк (майбутній автор Євангелія від Марка) покинув групу і повернувся до Єрусалима, що пізніше стало причиною конфлікту між Павлом і Варнавою.
У IV–V століттях місто стало митрополією, але після арабських набігів VII століття та руйнівного землетрусу почало занепадати. До XII століття Перге було остаточно покинуте, а його мешканці переселилися в навколишні села. Археологічні розкопки розпочалися в 1946 році під керівництвом турецького археолога Аріфа Мюфіда Мансела і тривають до сьогоднішнього дня, щосезону відкриваючи нові знахідки та розширюючи уявлення про життя римської провінції Памфілії.
Архітектура та що подивитися
Маршрут по Перзі займає 1,5–3 години залежно від темпу. Огляд логічно починати від південних воріт, рухаючись на північ через головну вулицю.
Елліністичні ворота та римський двір
Головна пам'ятка вхідної зони — дві круглі вежі елліністичного періоду (III століття до н. е.), висотою близько 13 метрів. Вони обрамляють підковоподібний двір, перебудований у римський час благодійницею Плацією Магною — однією з найвпливовіших жінок Перги. Усередині двору стояли статуї імператорської родини та засновників міста, багато з яких зараз прикрашають Археологічний музей Анталії.
Колонадна вулиця
Головна вулиця Перге — майже 300 метрів завдовжки і 20 метрів завширшки, з мармуровим водним каналом посередині. По обидва боки колись стояли сотні колон, частина з яких відновлена. У спекотний день канал подавав у центр міста прохолодну воду з гірських джерел — елегантне рішення античних інженерів. Досі можна побачити сліди від коліс возів на плитах бруківки.
Терми та палестра
Ліворуч від головної вулиці розташований вражаючий комплекс римських лазень, один із найкраще збережених у Туреччині. Тут можна розрізнити фригідарій, тепідарій і кальдарій, а також гіпокауст — систему підігріву підлоги. Поруч — палестра, місце для занять спортом, з чітким прямокутним периметром.
Театр і стадіон
Біля південного входу, за територією розкопок, стоять дві величезні споруди — римський театр на 14 тисяч глядачів і стадіон довжиною 234 метри, що вміщував до 12 тисяч. Стадіон Перге — один із найкраще збережених античних стадіонів у світі: 30 рядів кам'яних лав спираються на арочні субструктури, багато з яких досі стоять. Усередині арок були розташовані лавки торговців. В античності це була раціональна логістична ідея — бій на стадіоні та шопінг в одному місці. Уявіть собі натовп із 12 тисяч уболівальників, які в перерві виходять прямо до торгових лавок, де можна купити вино, хліб, сувеніри і навіть статуетки з улюбленими гладіаторами. Це рідкісний приклад античного «багатофункціонального торгово-спортивного комплексу».
Агора та німфеум
У кінці головної вулиці розташована квадратна агора зі своїм круглим храмом Тюхе в центрі. Трохи далі — монументальний німфеум-фонтан, звідки й брала початок водна система міста. Звідси відкривається вид на акрополь — природний пагорб, з якого починалася історія Перге.
Північні терми та палестра
Окремий комплекс північних лазень розташований біля підніжжя акрополя. Тут археологи знайшли фрагменти мармурового облицювання та скульптури, що зображують імператорів Антоніна та Адріана. Поруч — невелика палестра, яка використовувалася для гімнастичних вправ молодих городян. Мармурова підлога збереглася частково, але фрагменти мозаїки з морськими мотивами досі розрізнити.
Акрополь
Північна частина Перге — це природний пагорб, який став першим поселенням і акрополем. На його вершині можна побачити залишки стін, цистерн і храмів. Підйом на акрополь займає близько 15–20 хвилин, але краєвиди звідти на всю стародавню територію та сучасні околиці варті зусиль. Саме з акрополя найлегше зрозуміти, як було сплановано античне місто — з правильною сіткою вулиць і системою міських воріт.
Цікаві факти та легенди
- Плація Магна — знатна жінка римської доби, яка пожертвувала величезні суми на благоустрій Перги. На її честь встановлено кілька статуй і написів, що підкреслює високий статус жінок у Памфілії.
- У Перзі поклонялися особливій богині Артеміді Пергейській, образ якої відрізнявся від класичного: її зображували як кам'яний конус — пережиток давньоанатолійського культу Великої Матері.
- У місті працювала одна з найкращих шкіл скульптури елліністичного періоду — багато статуй, що прикрашають музей Анталії, зроблені саме тут.
- Апостол Павло, згідно з Діяннями, проходив через Перге двічі — дорогою до Пісидії та назад.
- Розкопки тривають з 1946 року силами турецьких археологів; щороку виявляються нові знахідки.
- Аполлоній Пергський, що жив у III столітті до н. е., написав восьмитомний трактат про конічні перерізи, який вплинув на всю пізнішу математику — від Коперника до Ньютона.
- У Перзі було знайдено рідкісну мозаїчну підлогу із зображенням Орфея в оточенні тварин — сьогодні вона виставлена в Археологічному музеї Анталії.
Як дістатися
Перге розташований за 18 км на північний схід від центру Анталії, в районі Аксу. Це одне з найдоступніших античних міст для тих, хто відпочиває на турецькій Рів'єрі.
На машині — по трасі D400 у бік Аланії, потім поворот у селище Аксу, вказівники виведуть до території розкопок. Парковка є біля входу. Поїздка займає близько 25–35 хвилин.
На громадському транспорті — з центру Анталії з автовокзалу можна сісти на долмуш або автобус до Аксу, звідти пройти пішки близько 2 км до входу в античне місто або взяти місцеве таксі.
Найзручніше включити Перге в одноденний маршрут з Аспендосом і, можливо, водоспадом Куршунлу — все знаходиться в одному напрямку від Анталії. Такий маршрут зазвичай займає 8–10 годин і включає обід. Якщо екскурсія групова, то часу на Перге може бути виділено менше, ніж хотілося б — зазвичай 1–1,5 години, і огляд віддалених частин міста (акрополь, північні терми) може виявитися поза межами туру. Для вдумливого відвідування краще вибирати індивідуальну екскурсію або їхати самостійно на орендованій машині, яка в Анталії коштує відносно недорого і значно розширює можливості маршруту.
Поради мандрівникові
Перге — це величезна відкрита територія без значних ділянок тіні. Візьміть із собою щонайменше літр води на особу, сонцезахисний крем, капелюх і зручне взуття. Оптимальний час для відвідування — ранній ранок (8::30–10::30) або вечір (після 16::00), коли сонце не таке агресивне. Між колонами головної вулиці є ділянки з невеликими навісами, де можна перепочити та сховатися від спеки на кілька хвилин, але таких місць небагато.
Найкращий сезон — квітень-травень і вересень-жовтень. У розпал літа відвідування стане випробуванням, взимку можливі дощі та бруд на мармурових плитах.
Перед візитом до Перге варто зайти в Археологічний музей Анталії — там зберігаються практично всі видатні скульптури звідси, включаючи колекцію статуй II століття н. е. з колонадної вулиці. Це допоможе «заселити» порожні руїни у своїй уяві.
Музейна картка (Müzekart) діє і тут, що дає істотну економію при відвідуванні декількох об'єктів Памфілії. Стадіон і театр мають окремі ділянки, і їх варто оглядати разом з головною територією.
Фотографи оцінять ранкове світло на колонадній вулиці: довгі тіні від колон створюють драматичний ритм. Для загального плану міста підніміться до східного схилу акрополя — звідти видно всю мережу вулиць. Заплануйте щонайменше 2 години, і античний Перге відкриється не як мертві камені, а як живий римський мегаполіс у мініатюрі. Знімайте короткими серіями, щоб вловити гру світла в мармуровому каналі — при правильному куті виходить ефект «дзеркальної стрічки», що проходить через центр міста. Вечірнє світло теж гарне, але воно більше підходить для широких панорам, ніж для деталей різьблення.
Будьте готові до того, що серед величезної території розкопок може бути пусто. На відміну від Сіде та Аспендоса, Перге менш розкручений комерційно, і в будні дні поза сезоном тут можна опинитися наодинці з руїнами на півгодини і більше. Для вдумливого мандрівника це великий плюс: можна присісти на одну з кам'яних лавок стадіону, відкрити путівник і уявити, як трибуни гуркочуть від криків 12 тисяч уболівальників на іграх на честь імператора.
Якщо ви вже бували в Ефесі і думаєте, що повторно відвідувати античні міста нецікаво, Перге здивує. Його ліквідна збереженість стадіону та елліністичних воріт унікальна, а ландшафт з античними вежами та мармуровою вулицею на передньому плані відрізняється від ефеського і запам'ятовується по-своєму. Спробуйте додатково поєднати відвідування Перге з вечерею в сусідньому Аксу або в прибережному Лара — після цілого дня в римському мегаполісі приємно закінчити вечір турецьким мезе біля моря і згадувати мармурову вулицю під зоряним небом Памфілії.